Три розы росли на поляне
И их посадил сам Творец
Он их охранял от бури и ветра
И был им как добрый Отец
Особо одной любовался
Хотя и любил всех троих
Той ,что росла у дороги
Чуть дальше сестер родных
Росла на сухой она почве
Но сильно тянулась в верх
И столько ростков и бутонов давала
Поболее всех остальных
Любит Бог всех !
А вот любоваться
Будет не всеми Отец!
Выбрал одну!
Так как тянулась; к Свету она сама
На каждом отростке бутон появился
И роза кустом расцвела
Мы на земле только гости
Давайте как роза рости
Ростки превратятся в бутоны
А это уже плоды!.........(28 мая 2008)
Юлия Гончаренко(Румянцева),
Россия
Моя бабушка была верующей.
Много говорила нам о Спасение,
и только спустя много лет я пришла к Богу,,
Имею медицинское образование,замужем, есть сын))
Я буду рада ,если какие -либо мои произведения послужат
кому то на благо,и посеят хоть малюсенькое зернышко веры.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
